Боротьба із проблемами

Погода погіршується, однак мій настрій на висоті, тільки зовнішні бар’єри стоять на моєму шляху до успіху.                                                                                                            

Проблеми виникають ні з того ні з сього. Однак сьогодні побачив що частина проблем внутрішні і залежать від мене. 

Однак прикладання зусиль вирішує певну частину проблем і все становиться інакше. Тому треба вирішувати частину проблем які ще залишились. Великою проблемою є лінь, як така. А також небажання працювати.

Однак зараз пішло працювання, ось це є одним із елементів цієї праці. Таке собі втягування в процес роботи. 

Воно іде але якось не дуже весело. Зараз появилась грошова проблема. Якийсь банк  у якому я налаштував перевід грошей по електронці а потім поміняв номер мобільного постійно блокує  мені обліковий запис. Вже і до них писав і все відновили, але потім все почалося знову.

Думаю полишити співпрацю з ними і перейти до іншого банку на обслуговування. 

Це їхні проблеми а не мої.

Треба зменшити коло проблем і їх краще обходити ніж  боротися із лайном.

 

 

Розчаровуюсь у музиці

Чимраз більше розчаровуюсь у музиці. Здавалося її є так багато а її насправді нормальної майже немає. Тому приходиться якось викручуватись і слухати ту що вже слухав колись. 

Однак якщо б був швидкісний інтернет то я думав би по іншому. 

Та такого інтернету немає,  і є те що є.

А з тих 10000 пісень які є на компі, послухати можна десь відсотків 5-6. 

Однак напевне треба буде постирати частину із тієї музики.

І тоді появиться багато нового місця на комп’ютері, хоча навряд чи, напевне треба буде поміняти вінчестер. 

Бо йому щось бракує. Не дає копіювати нормально файли.

Можливо тому, що я його дуже часто стирав і форматував по новому, бо вінда постійно летіла. 

Та й зараз вона постійно летить. 

Однак не так як колись летіла, значно менше зараз.

Слухаю музику про те що сьогодні п’ятниця, хоча це насправді не так як здається, точніше не так взагалі.

Та для когось може і так.

Напевне.

 

Та ну нафіг ті розваги

Зав’язую з розвагами і нічними прогулянками наодинці. Якщо йти то тільки з великою компанією. Досі здавалось що це все дурня, та один день чи то ніч перевернули мої погляди стосовно цього діла. 

Більшість людей які ходять ночами є нарваними відморозками які перебувають під впливом великих доз алкоголю та трави. 

Такі люди можуть забити до неймовірно поганого кінця. 

Однак навіть якщо у вас є певна підготовка в плані бійцівському, це вам навряд чи допоможе, тут іде війна у темноті без правил. 

Ніхто нічого не розуміє, де що відбувається. 

Всі б’ють всіх, лють так і пре. 

Якщо бігати не вмієш то краще не тікай а припрись до паркана і закрий обличчя руками, принаймні мені так здається і напевне треба було так зробити. Бо коли закрити обличчя руками, то відкритим залишається все тіло.

Однак я напевне є щасливою людиною і я це нарешті зрозумів. Купа раз зі мною мало статись щось дуже погане але все мені щастило, однак це не щастя, це шанс почати краще життя. І невідомо який із них буде останнім.))

 

Перебування у іншому світі розваг та веселощів

Коли живеш у одному світі, де сидиш постійно вдома і нікуди не ходиш, наприклад у різні бари та дискотеки і кафе, то відчуваєш якусь заздрість до тих, хто туди ходить. 

Здається все таким райдужним та веселим. Всі веселяться а ти нікуди не ідеш. Не вживаєш ніяких алкогольних напоїв і не куриш. Ти невдаха в їх очах але радість у очах старших та родичів. Але одного разу ти не витримуєш і зламуєшся. Вже виходить що ті хто з тебе сміявся що ти невдаха самі вже виглядають не такими поганими як ти.

Ти вже перевершив їх у всіх їхніх “подвигах”. Чомусь люди які не робили поганих вчинків котяться по кривій униз значно швидше. А ті хто постійно таким був можуть випливати наверх а можуть падати донизу, а можуть котитися як і котилися. Все дуже схоже на фільм де знімався Доріан Грей. Цей гедоніст. Більшість сучасних людей фактично є гедоністами. Вони живуть для задоволення своїх прихотей. 

У людей які звикли до поганого впливу вулиці та барів і дискотек є певний рефлекс стримання. Однак у людей хто до цього поганого впливу неадаптований такого  бар’єру немає. А може вони більше обезбашені за решту.

Не знаю до кого із цих категорій себе віднести. Тут все дуже змішано. Фактично все боролося між собою і не було сприятливих умов для того щоб потрапити у поганий світ вулиці, але часто у нього попадав, а останніми роками навіть перевершив усе можливе. Тепер вже із зневагою можу дивитися на своїх однолітків яких колись вважав крутими, а тепер вважаю занадто тихими і нудними, які не розважаються.

 

Чому люди брешуть і ненавидять одні одних?

Чому люди такі брехливі і один одного ненавидять? На це напевне є якась причина. Однією із них є те що людина від самого народження є грішною, а отже це не набувається із часом. Люди повинні брехати та чинити зло, вони на це запрограмовані. Однак не всі люди таким займаються. Напевне вони ще не такі безнадійні як всі решта.

Однак одні з них також рано чи пізно стануть поганими. Тоді як інші стануть добрими. Тобто кожна людина має вибір що їй робити.

Однак вона здебільшого користується цим вибором у негативну сторону.

Хоча могла б і скористатися у сторону позитивну.

На світі є добро і зло. І добро завжди бореться зі злом. Та зло завжди перемагає. Це все тому, що добро добріше як зло, а зло підліше та нагліше і підступніше, та жорстокіше ніж зло. Однак добро також може стати таким і перемогти зло, але відповідно перестане бути добром.

Ось у цьому вся проблема.

 

 

 

Як правильно варити чай,щоб він був добрий

Люблю пити чай. І непростий чай. Не розумію, як можна пити чай із цукром – це ж фактично втрачається його справжній істинний смак. Чай без цукру зовсім інакший і пити його значно більш приємно. Такий чай можна варити навіть у пакетиках.

Достатньо взяти заварити кип’ятку  і залляти пакетик який перед тим кидаємо у горня. Його треба трохи там у горнятці із гарячою водою побовтати. Тоді чай виходить досить міцний але водночас і добрий. Він має певну терпкість, що мені подобається. 

Однак хтось скаже що це вже не чай а чефір. Це неправда, чефір це зовсім інакше. Його треба варити значно довше і іншим способом. 

Але я ніколи ще чефір не пив і не збираюся. Хоча багато людей подібне п’є і їм це подобається. Колись йшла така задурююча реклама, коли у чай добавляли молоко і воно повинно було ставати певного кольору. Тьфу яка гидота, чай з молоком, це ж додуматися до такого, як же ж можна таку бражку пити.

 

Видозміна дівчат із роками і перетворення їх на крикливих мегер

Мене завжди нервувала ця цікава тенденція. Коли є дівчина ніби і гарна, така весела собі, всі її люблять, всюди вона ходить, любить розважатися. Однак згодом виходить заміж і поступово жінка ця перетворюється на якусь крикливу мегеру, яка всіх ненавидить і всіх повчає життю.

Крім того навіть їй 20 з лишком років то можна подумати що вже цілих сорок. Відчувається якесь нехлюйство, що мов усе можна, а точніше можна їсти скільки влізе, не митися, вдягатися у якийсь мотлох, бо мовляв той дурень і так вже нікуди не дінеться. Однак це є основною причиною того, що такий вже давно записаний у пропащі чоловік тікає куди подалі від такої особини жіночого роду.

А якщо не тікає то або спивається, або стає дурним або сильно підриває здоров’я і жінка можна сказати доїжджає йому кінця. Тому жінок як і порвані чоботи, треба час від часу міняти.

Багато є таких випадків. Я може схиблений і мені щось бракує, та здається що жінка це неначе овоч на зразок гарбуза чи яблука, який достигши швидко гниє а насіння йде у землю, щоб виріс новий плід, тобто нова людина. Тобто це такий собі засіб продовження життя на планеті.

Адже якщо б було інакше то дівчата залишалися б такими самими якими були у молодості. Можливо я помиляюся і мене оточують якісь заангажовані жінки та дівчата, можливо що й так.

 

В місті поганіше як у селі

Вчора поїхали з села віддихати до міста. Все ніби нормально, так пили собі курили, їли всякі піци. Ходили собі по центру, а вже десь як йшли додому, то зустріли дівчину, яка сиділа на сходах і кудась дзвонила. Вона була дивно вдіта: у кросовки, спортивні штани і всяке таке подібне.

Вона була на когось ображена і кудись дзвонила що її не пустили на дискотеку.

Потім виявилось що вона працює у міліції.

Потім під’їхала її подружка. Вигляд у неї був значно кращий, і говорила щось більш-менш путнє. 

Однак потім вони пішли кудись на дискотеку бо подружка договорилась. Однак та перша справила якесь погане враження. У неї вже сім’я   діти а вона таке творить. Пє пиво, курить, говорить як пацан. 

Тепер я дещо зрозумів про те чому все так погано. Напевне через таких от людей як ця жінка яка разом із такими як вона створює загальну сіру атмосферу і не прислухається до думки інших людей, які пропонують кращі манери поведінки. Тепер зрозуміло для кого знімаються і показуються ті всі серіали які крутяться по всіх телебачення каналах.

 

 

 

Стало темніше і тепер можна довше віддихати

Ось пишу цю розповідь і одночасно хочу в туалет. Думаю, що буде швидше? Написаний допис чи похід у туалет. Однак це якась жлобська вульгарщина, треба говорити по темі. Темно тепер стає після переведення годинника о пів на шосту. Тому є час віддихнути десь де треба. Мав писати про щось інше, але забув про що і воно крутиться у голові та не можу те загадати. 

Поступово робота в інтернеті іде і ті песимістичні записи напевне трохи і правдиві але в цілому буде покращення у фінансовому плані. Ігри на комп’ютері фактично не граю, а точніше взагалі не граю. Однак дивлюся на торенти і бачу що є купа нових фільмів, як фільмів жахів так і комедій і різних подібних, а я їх ще навіть не бачив. 

Не треба гальмувати, а піти у якийсь інтернет-клуб і скачати собі ці фільми і переглянути коли буде вільний час, а його якраз  є дуже багато.

Можливо у когось його і немає а він у мене є, це точно.

 

Іти бухати… чи варто?

Сьогодні треба кудись піти, хоча завтра зранку на роботу. Бо вже давно нікуди не йшов, тому нудно і є бажання розважитись. Однак у нас розвага тільки одна — піти кудись напитись. Сам не пив уже майже два тижні і тому є певна охота.

Звісно, що хтось скаже що це неправильно і пити не можна, але хочеться. Можна нині попрацювати в інтернеті, однак нині ніби вихідний, хоча потім, коли прийду додому, все одно попрацюю.

А зараз піду десь на вулицю.

Для цього потрібно трохи грошей, ну не знаю скільки, якщо іти в суботу то десь не менше 50 гривень, а так як нині то і 20 буде достатньо, хоча і це не врятує від того, щоб напитися, адже у когось грошей може бути більше. Тому треба добре подумати перед тим як щось робити.

Нині багато хто вже десь сидить у кафешці і п’є той чи інший напій.

А я сиджу поки що дома і нікуди не іду.

Та за кілька хвилин все радикально зміниться і я стану тою іншою людиною, яка виявляється також любить випити якогось напою.

 
Page 10 of 22« First...8910111220...Last »