Коли вже будуть ті гриби?

Настало літо і тепер можна задуматись на такою цікавою і любимою справою, як збирання грибів. Вони напевне уже ростуть у лісі. То ж найближчим часом планую і назбирати білих грибів. Бо козарів напевне ще немає. А я навіть не знав, що сироїжки можна їсти сирими, хоча назва очевидна.

Так і кортить їх скуштувати, але я поки що вагаюсь. Адже якщо сироїжки можна їсти сирими, то я б міг жити собі у лісі, їсти сироїжки яких там навалом, жарити їх на вогні, намутивши вогонь за домомогою патичка, яким треба крутити у дереві.

Ще буду пити воду, але це невідомо яка вода, бо можуть бути якісь інфекційні палички у цій воді. Тому щось тут ще треба придумати. Якщо б мати якийсь казанок, то можна воду переварювати і пити таку. Ще у лісі я колись любив їсти яблука. Вони правда такі кислуваті, але трапляються і солодкі.

Ще можна ловити і їсти змій, але це вже на рівні екстріму. Тут вже треба самому думати, чи варто щось подібне робити. Треба мати патик із рогаткою на кінці. Або просто патик, яким можна приглушити змію. На крайняк можна ловити рибу, але треба мати гачок і жилку а поплавок і грузило можна зробити прямо у лісі. Хоча я колись ловив рибу і без поплавка. Просто на чуття, чую, що щось здригається і тоді підсікаю.

 

Дощ паде і може бути повінь

Погода сьогодні надзвичайно погана за критеріями літнього часу. Багато людей напевне цим незадоволені. Та я люблю і таку погоду. Хоча холод дуже сильний. І падає дощ. Багато лякаються, що можливо буде повінь. Та це мене чомусь захоплює. Я люблю повінь і споглядати за нею, за цією величезною масою води. Воно викликає зачарування. Навіть подобається бродити по цій брудній жовтій воді. Відчуття незабутнє. деколи буває що і купаємося у такій воді.

Раз навіть були зробили човен, на якому плавали по воді яка прибула. Правда цей човен був саморобним. Ми тягали його вверх по течії, а потім спускалися вниз. Його заливало і ми були по коліна у холодній воді.

Також повінь добра тим, що відносить усю нечисть, яку скидають люди у воду. Крім того змивається геть мул, патики, робляться глибокі ями, у яких можна купатися і які ще не замулені, що є досить чудово. Колись було вимило велику яму де вода була по шию і ми там з радістю купалися. Але зараз немає такого народу як колись. Набагато менше, всі кудись пороз’їжджались, а нових не народилось.

Та можливо колись знов буде багато народу  і дітей, які так само будуть розважатись. А не сидіти цілими днями в контакті і не виходити нікуди із хати.

 

Початок

Що ж, напишу я першу публікацію. Точніше це будуть роздуми про життя. Багато подій сталося останнім часом у моєму житті. Та напевне однією із найважливіших є закінчення університету. Тепер я починаю займатися пошуком роботи. Роботу здається знайти не складно але водночас і не так легко як здається.

Літо зараз, але якесь сумне воно і нецікаве. Того року все було зовсім інакше. Можливо тепер, коли появився вільний час, усе зміниться на краще. Будемо сподіватися. Можна буде піти сходити на річку, скупатися, потім піти у якусь кафешку і випити пива чи ще чогось, тобто віддихнути. Головне найти відповідну компанію, яка так само любить відпочивати. А то є люди, яким крім роботи нічого більше не цікаво.

Це напевне є погано. Не можна жити тільки заради роботи. Треба жити і радіти всьому навколишньому, бо всіх грошей не заробиш. Та й взагалі це тільки папірці.  Хоча вони все таки потрібні для здобуття щастя. Звісно якщо це щастя вимірюється літрами випитого пива. Якщо інакше то вони дійсно ні для чого. Хіба що любуватись ними.

Не знаю чи щасливі  ті люди які мають купу грошей, але напевне більш щасливі ніж ті, які їх зовсім не мають. Та все одно не треба ставати скнарою, який заробивши перший мільйон не може спинитися і далі прагне розвивати свою бізнес-імперію. Бо інакше вже не може існувати.

 
Page 22 of 22« First...101819202122